Сторінка логопеда
вчитель - логопед 
Пасічнюк
Наталія Анатоліївна
Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови.
К. Ушинський
Мова – соціальне явище. Добре відомо, що без повноцінного мовлення не буває повноцінної особистості. Чим чіткіше та багатше мовлення дитини, тим легше їй висловити свої думки, тим ширші можливості у пізнанні навколишньої дійсності, змістовніші стосунки з однолітками та дорослими, активніше відбувається психічний розвиток. Своєчасне оволодіння мовою – основа розумового розвитку дитини, запорука повноцінного навчання та спілкування з людьми. Різні відхилення мовленнєвого розвитку негативно позначаються на сприйманні мови, висловлюванні власних думок, оволодінні знаннями та формуванні особистості дитини. А ще мовлення – один з найголовніших засобів пізнання світу, тому недостатній його розвиток буде перешкоджати повноцінному розвитку особистості. Порушення вимови звуків у дошкільному віці є першою сходинкою до проблем у навчанні читання та письма в школі (виникають, так звані, дислексія - порушення читання та дисграфія – порушення письма). Ось чому так важливо корегувати мовленнєві порушення саме в дошкільному віці.
Що необхідно знати про логопедичні групи при дошкільних закладах:
1. Логопедичні групи при ДНЗ створюються органами державного управління освітою.
2. В логопедичні групи зараховуються діти 4 – 5 річного віку, які мають різні відхилення мовленнєвого розвитку, виявлені логопедом, вихователем, або лікарем дитячої поліклініки..
3. Висновок інклюзивно - ресурсного центру – це основний документ, на підставі якого дитина направляється для корекційного навчання в логопедичну групу.
Основними напрямами діяльності вчителя-логопеда є робота, спрямована на подолання та профілактику розладів мовлення у дітей, навчання та виховання дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями.
Завдання логопедичної роботи в ЗДО з дітьми дошкільного віку, що мають порушення мовленнєвого розвитку:
• Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату
• Розвиток фонематичних процесів
• Розвиток дрібної моторики
• Усунення порушень звуковимови
• Збагачення словникового запасу
• Вдосконалення граматичної сторони мовлення
• Підготовка до навчання грамоти.
Форми корекційної роботи:
• Фронтальні логопедичні заняття
• Підгрупові логопедичні заняття
• Індивідуальні логопедичні заняття
Логопедична скарбничка для батьків пд час дистанційного навчання
Взаємодія з батьками:
1. Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами в корекційному процесі.
2. Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході , яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
3. Поради логопеда в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.
4. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.
5. "Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.
До уваги батьків діти яких відвідують заняття з логопедом!
Пам’ятайте!
Дитина має бути готовою до роботи тому, що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.
При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.
Матеріал має відпрацьовуватись послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.
Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.
Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно – побутове мовлення.
Дитина повинна займатися щоденно по 15 – 20 хвилин при можливості два рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.
Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.
Артикуляція звуків:
Вправи з язичком
За звуконаслідуванням.
"Розвиток дрібної моторики рук - запорука активного мовлення."
Гра "Вправні пальчики" "Р
звиток дрібної моторики рук - зпорука активного мовлення."
Поради турботливим батькам
Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини
|
Перший рік життя. 1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова. Другий рік життя. Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою. Третій рік життя. Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри. Четвертий рік життя. Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова. П’ятий рік життя. Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”). Шостий рік життя. До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови. Таблиця засвоєння дітьми звуків мови. Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі “Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропоную Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови. ВІК ДИТИНИ ЗВУКИ МОВИ Від 1 до 2 років А, О, Е, М, П, Б Від 2 до 3 років У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й Від 3 до 4 років С, З, Ц Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ Від 5 до 6 років Л, Р. |
В дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне - воно гнучке для подолання мовленнєвих порушень. Важливо не пропустити цей період і своєчасно звернутися до вчителя-логопеда. Адже дитина буде дорослішати, а звичка говорити неправильно буде закріплюватися і складніше піддаватися корекції.
До логопеда слід звернутися, якщо:
- у дитини не з’явилось мовлення до 2 років або словник налічує не більше 10 слів;
- коли дитина в 4 роки не вимовляє або неправильно вимовляє звуки;
- якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.
ЯК ПОКРАЩИТИ МОВЛЕННЄВІ НАВИЧКИ ДІТЕЙ?
Всебічний розвиток правильного мовлення
Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.
Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.
Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.
ЛОГОПЕДИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ
Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті
«Що ти почув?» Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.
«Де плескали в долоні?» Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.
«Вгадай, хто покликав» В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім'ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з інших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.
«Доручення» Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: «Візьми м’ячик і поклади його на килим» або: «Візьми зайчика і посади його на стілець» і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.
«Ехо» Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).
«Запам’ятай слова» На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).
«Слухаємо музику» Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити, так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.
Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання
«Впіймай звук!» Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – «впіймати звук», коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
- звук [а] серед у,е, а, у;
- звук [а] серед о, а, і, о;
- звук [і] серед и, е, і, и;
- звук [с] серед л, н, с, п;
- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.
«Повтори!» Запропонуйте дитині повторити за вами склади
- та -та -да - пі- пи - ат-от
- па-па-ба - мі-ми - ум-ом
- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит
- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк
«Ланцюжок слів» Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
- мак, лак, так, бак;
- тачка, качка, дачка;
- сік, вік, тік, бік;
«Назви слово!» Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.
«Знайди спільний звук!» Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: «о-о-о-осінь»,«о-о-о-окунь», «о-о-о-овочі»
- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]
- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]
- Аня, агрус, акула, автобус - [а]
- Маша, мак, мама, сом - [м]
Ігри та вправи на розвиток мовленнєвого дихання
«Забий м'яч у ворота» Запропонуйте дитині подути на ватний м'ячик так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.
«Язичок-футболіст» Як і в попередній вправі треба забити м'яч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.
«Літак» На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб «літак» полетів вгору.
«Пелюстки» Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюстки злетіли з вашої долоні.
«Кораблик» Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи звук «ф», а потім переривчасто, наче вимовляючи звук «п-п-п-п».
Вправи для розвитку голосу
Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуках. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.
«Аня співає пісеньку». А-а-а, а –а–а.
«Гуде потяг». У-у-у, у –у -у.
«Болить зуб». О-о-о, о –о -о.
«Пароплав гуде». И -и- и, и- и - и.
«Жабенята посміхаються” І-і-і, і –і -і.
«Заблукали в лісі». А у – а у –а у –а у.
«Малюк плаче». У а –у а –у а – у а.
«Пісенька водички». С-с-с-с.
«Пісенька комарика». З-з-з-з.
«Пісенька вітру». В-в-в.
«Гріємо ручки». Х-х-х-х.
«Стукають підбори ». К-к-к-к.
«Граємо на барабані». Д-д-д-д.
«Кулька здувається». Ш –ш –ш.
«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.
«Зозуля кує». Ку-ку
«Гусак». Га-га-га.
«Корова». Му-му-му.
Проспівування на одному видиху звукової доріжки а –о –у –и -е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);
Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);
Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)
Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);
Вправи для розвитку координації мовлення з рухами
Велике значення для нормалізації темпу і ритму мовлення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.
«Машина». Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)
«Дощик». Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами)
«Листочки». Листочки над нами кружляють, (руки підняти нагору, махати кистями рук)
Листочки на землю лягають. (присісти)
Вони з височині злетіли, (піднятися і потягнуться на носочках)
Листочки кружляти хотіли. (плавні рухи руками праворуч, ліворуч)
Давайте дитині час на відповідь
Більшість з нас зазвичай не можуть дочекатись того моменту, коли співрозмовник закінчить речення, і перериває його мовлення своїми власними висловлюваннями.
Батькам, у свою чергу, важливо давати дитині час подумати, тобто треба чекати 5–10 секунд, доки вона не збереться з думками, щоби сформулювати свою відповідь. Цей час допоможе дитині обміркувати все те, що вона хоче сказати. До того ж такий підхід може попередити або полегшити заїкання в деяких дітей.
Не виправляйте дитину надмірно
Якщо ви вимагаєте, щоб ваша дитина вимовляла звук правильно, особливо якщо цей звук вона зможе вимовляти тільки коли стане старше, будь ласка, не робіть цього! Перестаратися з виправленнями – означає зашкодити навичкам комунікації вашої дитини.
Індивідуальні заняття.
Жашківська міська рада
Відділ освіти Жашківської міської ради
.